1. Словник української мови в 11 томах

поріділий

ПОРІДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поріді́ти.

Його пильний погляд враз схопив і набряки під очима, і поріділе волосся над високим «сократівським» чолом, і дрібні зморшки на вилицях (Тулуб, В степу.., 1964, 410);

Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Гончар, II, 1959, 330);

// У знач. прикм.

Крізь поріділий туман уже просвічувало сонце (Гур., Наша молодість, 1949, 171);

Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поріділий — поріді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поріділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порідіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поріділий — ПОРІДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поріді́ти. Його пильний погляд враз схопив і набряки під очима, і поріділе волосся над високим “сократівським” чолом, і дрібні зморшки на вилицях (З. Словник української мови у 20 томах
  4. поріділий — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою.. Словник синонімів української мови