поріжок
ПОРІ́ЖОК, жка, ч.
1. Зменш.-пестл. до порі́г 1.
— Сідай, Параско, на поріжку, — присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Мирний, IV, 1955, 102);
Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Тют., Вир, 1964, 405).
2. спец. Виступ на частині машини, механізму і т. ін.
Приймальна камера розміщена спереду молотильного апарата. З боку жатки вона відкрита і має поріжок, на який спирається рама похилої частини жатки (Зерн. комбайни, 1957, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поріжок — порі́жок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поріжок — -жка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до поріг 1). 2》 спец. Виступ на частині машини, механізму і т. ін. 3》 Деталь смичкових або щипкових музичних інструментів, що розташовується вгорі біля грифа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поріжок — Деталь смичкових або щипкових музичних інструментів, розташована вгорі біля грифу і призначена для підняття струн над грифом. Словник-довідник музичних термінів
- поріжок — ПОРІ́ЖОК, жка, ч. 1. Зменш.-пестл. до порі́г 1. – Сідай, Параско, на поріжку, – присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Панас Мирний); Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією... Словник української мови у 20 томах
- поріжок — Поріжок, -жка м. 1) ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у. Словник української мови Грінченка