посвистування
ПОСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посви́итувати і звуки, утворювані цією дією.
Несподівано.. виразно долетить тихе посвистування смутного під барканом вуркагана (Вас., Незібр. тв., 1941, 43);
Однак минала хвилина-друга, і повторювалось те саме: знайоме посвистування якимось чином знову оживало, близьке, набридливе, дратуюче (Гончар, Маша.., 1959, 16);
Він не доказав, і незабаром я почув його посвистування носом (Донч., VI, 1957, 366).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвистування — посви́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- посвистування — -я, с. Дія за знач. посвистувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посвистування — ПОСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посви́стувати і звуки, утворювані цією дією. Несподівано .. виразно долетить тихе посвистування смутного під барканом вуркагана (С. Словник української мови у 20 томах