1. Словник української мови в 11 томах

посвітитися

ПОСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док.

1. Світитися, випромінювати світло якийсь час.

2. Засвітитися, стати засвіченим (про все або багато чого-небудь).

*У порівн. Густішою стіною сплелося жито.. Поміж його стеблами заясіли [заясніли] волошки, немов посвітились сині лампадки (Вас., І, 1959, 124).

◊ Аж каганці́ посвіти́лися — те саме, що Аж і́скри з оче́й поси́пались ( див. і́скра).

Коли це як не зашумить кий над головою, як не огріє Велетня по лобі, аж каганці йому посвітились (Вас., II, 1959, 419).

3. діал. Запалити світло (про всіх або багатьох).

Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвітитися — посвіти́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посвітитися — -світиться, док. 1》 Світитися, випромінювати світло якийсь час. 2》 Засвітитися, стати засвіченим (про все чи багато чого-небудь). 3》 діал. Запалити світло (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посвітитися — ПОСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док. 1. Світитися, випромінювати світло якийсь час. 2. Засвітитися, стати засвіченим (про все або багато чого-небудь). * У порівн. Густішою стіною сплелося жито .. Словник української мови у 20 томах
  4. посвітитися — Посвіти́тися, -тимося, -титеся гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк. Словник української мови Грінченка