посередині

ПОСЕРЕ́ДИНІ.

1. присл. місця. У середині, в центрі або недалеко від центра чого-небудь.

Крейсер зайшов.. до гавані і став посередині (Ю. Янов., II, 1958, 109);

Золотоноша кругом хороша, .. округи вода, посередині біда (Номис, 1864, № 727);

// Між двома особами або предметами.

Дорогою додому всі три йшли поруч. Юзя посередині (Л. Укр., III, 1952, 653);

Вечеря була, як на святвечір: Данька посадили на покуті, посередині, мати з Вутанькою сіли по боках (Гончар, II, 1959, 144);

На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічає трьох у лискучих сукнях дівчат: посередині висока і худюща, а до неї, мов полив’яні горшки-близнята, поприлипали низькі тілисті сестри (Стельмах, І, 1962, 416);

— Повний корабель, або фрегат, має троє мачт: попереду фок-мачту, посередині грот-мачту й позаду крайц-мачту (Ю. Янов., II, 1958, 79);

// перен. Не приставши, не приєднавшися ні до кого.

Самі Чуплаки від бідаків відірвалися, а до багатіїв не прибилися, та так і зависли посередині, ні сюди ні туди (Чорн., Визвол. земля, 1959, 16).

2. присл. часу, рідко. У середньому віці.

Багато на світі таких бабів. Не красне їх життя змолоду й посередині, а під старість —.. гине під плотом (Коцюб., І, 1955, 457).

3. прийм., з род. в. Уживається при означенні предмета, місця, простору і т. ін., в середині, в центрі або недалеко від центра якого міститься щось, перебуває хто-небудь чи відбувається якась дія; посеред.

Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (Коцюб., II, 1955, 240);

Посередині кімнати великий стіл і крісло, в якому сидить комендант (Автом., Так народж. зорі, 1960, 251);

Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати (Тулуб, В степу.., 1964, 164);

Йонька примостився на кормі, Тимко з веслом посередині човна (Тют., Вир, 1964, 255);

// Уживається з назвою дії або процесу, на час проходження яких припадає інша дія.

А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (Коцюб., І, 1955, 405).