посередині

ПОСЕРЕ́ДИНІ.

1. присл. місця. У середині, в центрі або недалеко від центра чого-небудь.

Крейсер зайшов .. до гавані і став посередині (Ю. Яновський);

Золотоноша кругом хороша, .. округи вода, посередині біда (Номис);

// Між двома особами або предметами.

Дорогою додому всі три йшли поруч. Юзя посередині (Леся Українка);

Вечеря була, як на святвечір: Данька посадили на покуті, посередині, мати з Вутанькою сіли по боках (О. Гончар);

На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічає трьох у лискучих сукнях дівчат: посередині висока і худюща, а до неї, мов полив'яні горшки-близнята, поприлипали низькі тілисті сестри (М. Стельмах);

– Повний корабель, або фрегат, має троє мачт: попереду фок-мачту, посередині грот-мачту й позаду крайц-мачту (Ю. Яновський);

// перен. Не приставши, не приєднавшися ні до кого.

Самі Чуплаки від бідаків відірвалися, а до багатіїв не прибилися, та так і зависли посередині, ні сюди ні туди (С. Чорнобривець).

2. присл. часу, рідко. У середньому віці.

Багато на світі таких бабів. Не красне їх життя змолоду й посередині, а під старість – .. гине під плотом (М. Коцюбинський).

3. прийм., з род. в. Уживається при означенні предмета, місця, простору і т. ін., в середині, в центрі або недалеко від центра якого міститься щось, перебуває хто-небудь чи відбувається якась дія; посеред.

Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (М. Коцюбинський);

Посередині кімнати великий стіл і крісло, в якому сидить комендант (П. Автомонов);

Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати (З. Тулуб);

Йонька примостився на кормі, Тимко з веслом посередині човна (Григорій Тютюнник);

// Уживається з назвою дії або процесу, на час проходження яких припадає інша дія.

А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М. Коцюбинський).