посидючість
ПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. посидю́чий 1.
Мартович заздрив Франковій посидючості (Письмен. зблизька, 1958, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посидючість — посидю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- посидючість — -чості, ж. Властивість за знач. посидючий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посидючість — ПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. посидю́чий 1. Мартович заздрив Франковій посидючості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах