посидючість

ПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. посидю́чий 1.

Мартович заздрив Франковій посидючості (Письмен. зблизька, 1958, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидючість — посидю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. посидючість — -чості, ж. Властивість за знач. посидючий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посидючість — ПОСИДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. посидю́чий 1. Мартович заздрив Франковій посидючості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах