посидючий
ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е.
1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття.
2. Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості.
Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посидючий — посидю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- посидючий — -а, -е. 1》 Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. 2》 Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. Коли двоє рідних людей .. Словник української мови у 20 томах
- посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови