1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посидючий

посидю́чий

-а, -е.

1》 Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття.

2》 Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидючий — посидю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. Коли двоє рідних людей .. Словник української мови у 20 томах
  3. посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови
  4. посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. 2. Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості. Словник української мови в 11 томах