посилатися

ПОСИЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСЛА́ТИСЯ, пошлю́ся, пошле́шся, док.

1. Вказувати на кого-небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін.

Противники соціал-шовінізму посилались не на історичну необхідність, а на імперіалістський характер війни (Ленін, 26, 1972, 112);

— І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця? — І далебі, що так, — пошлюся я на всіх (Гл., Вибр., 1951, 24);

Павлюк, гаряче виступаючи проти курців, щоразу посилався на своє прекрасне здоров’я та свої м’язи (Трубл., Лахтак, 1953, 23);

// Для обгрунтування своїх дій або вчинків називати причину, що їх викликала.

Ауер скаржився, що бакенщики, матроси і механіки, яких він узяв на облік, не всі ретельно працюють, багато з них посилаються на хворобу і на роботу не виходять (Хижняк, Тамара, 1959, 86);

Пославшись на тисячі справ і особливо на те, що його жде Парася, Назар швидко розпрощався і подавсь до села (Збан., Переджнив’я, 1960, 178);

// Повідомляти що-небудь (факти, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки.

Він посилався на факти, обом добре відомі (Гончар, III, 1959, 348);

// На доказ правомірності своїх міркувань наводити або згадувати відповідні висловлювання видатних теоретиків, учених, письменників і т. ін.

В. І. Ленін, посилаючись на висловлювання Ф. Енгельса, завжди підкреслював важливість залучення в партію молоді (Ком. Укр., 7, 1968, 22);

Іван, як завжди розважливий, посилався на Карла Маркса і розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому (Смолич, Мир.., 1958, 38).

2. чим до кого, у сполуч. із сл. лист, діал. Направляти листи кому-небудь.

Через вірних людей посилався [Яків] до неї листами (Вас., II, 1959, 63).

3. заст., розм. Посилати старостів, свататися до кого-небудь.

Посилався до дівчини, та не сподобався (Сл. Гр.).

4. тільки недок. Пас. до посила́ти 1, 2.

Хотіла я щось написати на тих брошурках, аби відомо було, кому і від кого, та по наших почтових приписах не вільно нічого писати на друкованих речах, що посилаються під опаскою (Л. Укр., V, 1956, 320);

Шведові посилались запити про те, куди він після бою подів полонених врангелівців (Ю. Янов., II, 1958, 233);

На села посилалися бригади робітників з фабрик та заводів, які подавали колгоспам та бідняцьким господарствам технічну допомогу (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 102).