1. Словник української мови в 11 томах

поскорятися

ПОСКОРЯ́ТИСЯ¹, я́ємося, я́єтеся, док. Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх або багатьох).

ПОСКОРЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., ПОСКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., діал. Поспішати, квапитися.

Поскоряюся та роздумую, як здатно орудуватиму, — в думці пугач вже в мене в руці (Вовчок, VI, 1956, 339);

Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Вовчок, І, 1955, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскорятися — поскоря́тися 1 дієслово доконаного виду скоритися кому-, чому-небудь поскоря́тися 2 дієслово недоконаного виду поспішати, квапитися діал. Орфографічний словник української мови
  2. поскорятися — I -яємося, -яєтеся, док. Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх чи багатьох). II -яюся, -яєшся, недок., поскоритися, -рюся, -ришся, док., діал. Поспішати, квапитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскорятися — ПОСКОРЯ́ТИСЯ¹, я́ємося, я́єтеся, док. Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх або багатьох). ПОСКОРЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., ПОСКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., діал. Поспішати, квапитися. Словник української мови у 20 томах
  4. поскорятися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови