1. Словник української мови в 11 томах

поскубувати

ПОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Скубти злегка, час від часу.

Гудзій звівся з місця і чекав, поскубуючи вус, поки в залі залягла тиша (Головко, II, 1957, 521);

В струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці, поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір’їнку на собі (Гуц., Скупана.., 1965, 24);

Поміж жовтавими кущами сунулися отарами дикі кози, сарни, аргали. Вони спокійно йшли до бескидів, іноді поскубуючи зелені листочки кущиків (Досв., Гюлле, 1961, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскубувати — поску́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поскубувати — -ую, -уєш, недок., перех. Скубти злегка, час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскубувати — ПОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Скубти злегка, час від часу. Гудзій звівся з місця і чекав, поскубуючи вус, поки в залі залягла тиша (А. Словник української мови у 20 томах