послабішати
ПОСЛАБІ́ШАТИ і ПОСЛА́БШАТИ, аю, аєш, док.
1. Стати, зробитися слабшим.
Почувала [Мурашкова]що сила послабшала й …зникла (Н.-Лев., V, 1966, 287);
Мисливець нахилився над незнайомим. Дихання його послабшало, але він був живий і іноді ледве чутно стогнав (Трубл., Лахтак, 1953, 96).
2. Зменшити силу, ступінь вияву; стати менш відчутним.
На світанку завірюха послабшала (Збан., Незабутнє, 1953, 10);
Морози послабшали.
3. Стати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін.
Нараз почув [Василь], що його пута послабшали (Хотк., І, 1966, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послабішати — послабі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- послабішати — і послабшати, -аю, -аєш, док. 1》 Стати, зробитися слабшим. 2》 Зменшити силу, ступінь вияву; стати менш відчутним. 3》 Стати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послабішати — ПОСЛАБІ́ШАТИ і ПОСЛА́БШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати, зробитися слабшим. Почувала [Мурашкова]що сила послабшала й .. зникла (І. Нечуй-Левицький); Мисливець нахилився над незнайомим. Дихання його послабшало, але він був живий і іноді ледве чутно стогнав (М. Словник української мови у 20 томах
- послабішати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови