пославити
ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити.
Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пославити — посла́вити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пославити — -влю, -виш; мн. пославлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що ославити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пославити — ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- пославити — Пославити, -влю, -виш гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104). Словник української мови Грінченка