1. Словник української мови Грінченка

пославити

Пославити, -влю, -виш

гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пославити — посла́вити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пославити — -влю, -виш; мн. пославлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що ославити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пославити — ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. пославити — ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177). Словник української мови в 11 томах