1. Орфографічний словник української мови

пославити

посла́вити

дієслово доконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пославити — -влю, -виш; мн. пославлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що ославити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пославити — ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. пославити — ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177). Словник української мови в 11 томах
  4. пославити — Пославити, -влю, -виш гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104). Словник української мови Грінченка