послідкувати

ПОСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь.

2. Слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідкувати — послідкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. послідкувати — -ую, -уєш, док. 1》 Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь. 2》 Слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послідкувати — ПОСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь. – Бо праця тепер не благословенна Богом. І, не дізнавшись нічого, Лася встала одного ранку вдосвіта та послідкувала нишком за Шапталою... Словник української мови у 20 томах