1. Словник української мови в 11 томах

послідовно

ПОСЛІДО́ВНО. Присл. до послідо́вний.

Кілька років свого життя Михайло Чабанівський віддав роботі над романом «Біля Дунаю», дві книги якого послідовно були опубліковані в 1954 і 1955 роках (Вітч., 9, 1970, 168);

Хай і прискореним рухом воно [повітря] потече звідусюди, Але не зразу спроможеться просторінь всю заповнити; Займе частину спочатку, а потім уже послідовно І весь проміжок між згаданих тіл опанує собою (Зеров, Вибр., 1966, 135);

Не слід забувати і про те активно-прихильне ставлення до українського народу, української мови, української культури, яке послідовно виявляли російські революційні демократи XIX ст. — Герцен, Чернишевський, Добролюбов (Рильський, IX, 1962, 126);

Соціалістична культура виникає на базі дійсно наукового світогляду і послідовно революційної ідеології — марксизму-ленінізму (Ком. Укр., 12, 1967, 56);

Наші успіхи в галузі економіки, науки, культури, послідовно миролюбна політика незмірно піднесли міжнародний престиж країни Рад, посилили її вплив на розвиток світових подій (Мист., 5, 1961, 5);

Радянський Союз послідовно й наполегливо боровся за укладення пактів про ненапад, здійснення програми загального роззброєння, створення системи колективної безпеки (Ком. Укр., 5, 1970, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідовно — (один за одним) підряд, поспіль. Словник синонімів Полюги
  2. послідовно — послідо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. послідовно — Крок за кроком, і п. ф. від ПОСЛІДОВНИЙ; фр. один за одним <�другим>, по черзі, за порядком. Словник синонімів Караванського
  4. послідовно — Присл. до послідовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. послідовно — ПОСЛІДО́ВНО. Присл. до послідо́вний. Кілька років свого життя Михайло Чабанівський віддав роботі над романом “Біля Дунаю”, дві книги якого послідовно були опубліковані в 1954 і 1955 роках (із журн. Словник української мови у 20 томах
  6. послідовно — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Словник синонімів української мови