послідовність

ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось.

Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (Скл., Карпати, II, 1954, 218);

Розподіл завдання по кварталах і місяцях слід проводити так, щоб забезпечувалася технологічна послідовність виконання робіт (Роб. газ., 29.VII 1965, 2);

Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру, лазив по балках та урвищах, спостерігав послідовність нашарувань різних порід (Тулуб, В степу.., 1964, 272);

// Лад, систематичність у чомусь.

В голові лишаються одні клапті — послідовності ніякої. Я думав — це в мене пам’ять гидка, але інші кажуть те ж (Вас., Незібр. тв., 1941, 223);

Життя тримає строгу послідовність, і що здається хаосом — є тонкий лад (Тич., II, 1957, 148).

2. Логічна обгрунтованість учення, світогляду, теорії тощо, відсутність у них суперечливих тверджень, положень і т. ін.

Класовий характер нашої політичної програми і політичних вимог виражається саме в повноті і послідовності демократизму (Ленін, 6, 1969, 342);

Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, не в послідовності аргументації.. Небажання вважати на доводи Федя — от чим перемогло те дівча (Шовк., Людина.., 1962, 173);

// Логічність мислення.

Справжніх друзів знайшла Лариса Петрівна в особі Івана Франка,.. Ольги Кобилянської, тонкої і глибокої письменниці, розумовому видноколу якої бракувало проте тої ясності, чіткості й послідовності, які характеризують Лесю Українку (Рад. літ-во, 1, 1964, 59);

// Відповідність певним завданням, настановам, теоретичним засадам тощо.

З’їзд [XXII] високо оцінює послідовність, гнучкість та ініціативність зовнішньої політики [Радянського Союзу] (Резол. XXII з.., 1961, 4).

3. Вірність своїм принципам, переконанням, уподобанням тощо; наполегливість у виконанні своїх рішень.

Брак послідовності, прояви нестійкості характеру, безвольність, пасивність, невимогливість до власних прогріхів — все це тепер обернулось проти нього (Вільде, Сестри.., 1958, 566).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідовність — послідо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. послідовність — (явищ) черговість, тяглість, фр. наступність <н. пір року>; (життя) лад, систематичність; (думок) логічність; (у боротьбі) вірність ідеалам, цілеспрямованість, наполегливість, безкомпромісність. Словник синонімів Караванського
  3. послідовність — [пос'л'ідоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. послідовність — -ності, ж. 1》 Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. послідовність — ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (С. Словник української мови у 20 томах
  6. послідовність — Впорядкована множина елементів будь-якої природи, яка нумерується за допомогою натуральних чисел 1, 2,..., n: п. чисел, п. функцій; позначається а1,а2,...,аn, або {an}, або (аn). Універсальний словник-енциклопедія
  7. послідовність — ЛОГІ́ЧНІСТЬ (відповідність законам логіки), ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗНІСТЬ, СТРУ́НКІСТЬ, НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ. Дбаючи про точність, логічність кожного свого руху, диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів (Ф. Словник синонімів української мови
  8. послідовність — Послідо́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)