1. Великий тлумачний словник сучасної мови

послідовність

послідо́вність

-ності, ж.

1》 Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось.

|| Лад, систематичність у чомусь.

|| Події, предмети, що йдуть слідом один за одним.

|| Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані натуральними числами.

Збіжна послідовність мат. — послідовність чисел, яка має скінченну границю.

Кодова послідовність спец. — у системах обробки інформації – група бітів, що відповідає якому-небудь символу в певному коді.

Логічна послідовність — у системах обробки інформації – визначена користувачем послідовність вибору даних.

Псевдовипадкова послідовність — у системах обробки інформації – послідовність випадкових чисел, створена за допомогою програми.

Сортувальна послідовність — послідовність знаків абетки, яка використовується для літерного та літерно-цифрового сортування.

Розбіжна послідовність мат. — послідовність чисел, у якої немає скінченної границі.

2》 Логічна обґрунтованість учення, світогляду, теорії тощо, відсутність у них суперечливих тверджень, положень і т. ін.

|| Логічність мислення.

|| Відповідність певним завданням, настановам, теоретичним засадам тощо.

3》 Вірність своїм принципам, переконанням, уподобанням тощо; наполегливість у виконанні своїх рішень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідовність — послідо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. послідовність — (явищ) черговість, тяглість, фр. наступність <н. пір року>; (життя) лад, систематичність; (думок) логічність; (у боротьбі) вірність ідеалам, цілеспрямованість, наполегливість, безкомпромісність. Словник синонімів Караванського
  3. послідовність — [пос'л'ідоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. послідовність — ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (С. Словник української мови у 20 томах
  5. послідовність — Впорядкована множина елементів будь-якої природи, яка нумерується за допомогою натуральних чисел 1, 2,..., n: п. чисел, п. функцій; позначається а1,а2,...,аn, або {an}, або (аn). Універсальний словник-енциклопедія
  6. послідовність — ЛОГІ́ЧНІСТЬ (відповідність законам логіки), ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗНІСТЬ, СТРУ́НКІСТЬ, НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ. Дбаючи про точність, логічність кожного свого руху, диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів (Ф. Словник синонімів української мови
  7. послідовність — Послідо́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. послідовність — ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (Скл. Словник української мови в 11 томах