послідовність

ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось.

Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (С. Скляренко);

Розподіл завдання по кварталах і місяцях слід проводити так, щоб забезпечувалася технологічна послідовність виконання робіт (з газ.);

Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру, лазив по балках та урвищах, спостерігав послідовність нашарувань різних порід (З. Тулуб);

// Лад, систематичність у чомусь.

В голові лишаються одні клапті – послідовності ніякої. Я думав – це в мене пам'ять гидка, але інші кажуть те ж (С. Васильченко);

Життя тримає строгу послідовність, і що здається хаосом – є тонкий лад (П. Тичина).

2. Логічна обґрунтованість учення, світогляду, теорії тощо, відсутність у них суперечливих тверджень, положень і т. ін.

Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, не в послідовності аргументації .. Небажання вважати на доводи Федя – от чим перемогло те дівча (Ю. Шовкопляс);

// Логічність мислення.

Справжніх друзів знайшла Лариса Петрівна в особі Івана Франка, .. Ольги Кобилянської, тонкої і глибокої письменниці, розумовому видноколу якої бракувало проте тої ясності, чіткості й послідовності, які характеризують Лесю Українку (з наук. літ.);

// Відповідність певним завданням, настановам, теоретичним засадам тощо.

Всім заходам Апостола [гетьмана Лівобережної України] судилося мати здебільшого лише паліативний характер: російська політика йшла своїм шляхом із залізною послідовністю, і всі її уступки на користь української автономії носили лише тимчасовий або формальний характер. Так, Апостол не міг досягти того, щоб козаків не висилано на тяжкі фортифікаційні роботи поза межами України (з наук. літ.).

3. Вірність своїм принципам, переконанням, уподобанням тощо; наполегливість у виконанні своїх рішень.

Брак послідовності, прояви нестійкості характеру, безвольність, пасивність, невимогливість до власних прогріхів – все це тепер обернулось проти нього (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідовність — послідо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. послідовність — (явищ) черговість, тяглість, фр. наступність <н. пір року>; (життя) лад, систематичність; (думок) логічність; (у боротьбі) вірність ідеалам, цілеспрямованість, наполегливість, безкомпромісність. Словник синонімів Караванського
  3. послідовність — [пос'л'ідоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. послідовність — -ності, ж. 1》 Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. послідовність — Впорядкована множина елементів будь-якої природи, яка нумерується за допомогою натуральних чисел 1, 2,..., n: п. чисел, п. функцій; позначається а1,а2,...,аn, або {an}, або (аn). Універсальний словник-енциклопедія
  6. послідовність — ЛОГІ́ЧНІСТЬ (відповідність законам логіки), ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗНІСТЬ, СТРУ́НКІСТЬ, НЕСУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ. Дбаючи про точність, логічність кожного свого руху, диригент старається бути якнайбільш ощадливим щодо величини чи обсягу жестів (Ф. Словник синонімів української мови
  7. послідовність — Послідо́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. послідовність — ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (Скл. Словник української мови в 11 томах