1. Словник української мови в 11 томах

посмішкуватий

ПОСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що насмі́шкуватий.

Голос актрисин був.. ніжний і добрий, хоч трошки посмішкуватий (Л. Укр., III, 1952, 695);

Ясько поглядає спідлоба, очі в нього.. трохи посмішкуваті (Тудор, Вибр., 1949, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмішкуватий — посмі́шкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. посмішкуватий — -а, -е, розм. Те саме, що насмішкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмішкуватий — ПОСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що насмі́шкуватий. Голос актрисин був .. ніжний і добрий, хоч трошки посмішкуватий (Леся Українка); Ясько поглядає спідлоба, очі в нього .. трохи посмішкуваті (С. Тудор). Словник української мови у 20 томах
  4. посмішкуватий — НАСМІ́ШКУВАТИЙ (який містить у собі або виражає насмішку), ГЛУЗЛИ́ВИЙ, ПОСМІ́ШКУВАТИЙ розм., СМІШКУВА́ТИЙ розм.; ІРОНІ́ЧНИЙ (який виражає іронію); ГЛУМЛИ́ВИЙ, ЗНУЩА́ЛЬНИЙ (який виражає глум, знущання); ЄХИ́ДНИЙ, САРКАСТИ́ЧНИЙ (сповнений злісної... Словник синонімів української мови