1. Словник української мови в 11 томах

посовілий

ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до посові́ти.

А гості впилися, сидять посовілі (Перв., II, 1958, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посовілий — посові́лий дієприкметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. посовілий — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до посовіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах