посовілий
посові́лий
-а, -е, розм., рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до посовіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посовілий — посові́лий дієприкметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
- посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Перв., II, 1958, 387). Словник української мови в 11 томах