посопувати
ПОСО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Сопіти неголосно час від часу.
На деякий час за столом настає тиша. Чути, як найменший Корніїв посопує на руках у матері (Гончар, Тронка, 1963, 17);
Як тільки доходило до того, щоб Грицеві розв’язати задачу самостійно, він замовкав і нерухомо стояв біля дошки, незадоволено посопуючи носом (Збан., Старший брат, 1957, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посопувати — посо́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посопувати — -ую, -уєш, недок. Сопіти неголосно час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посопувати — ПОСО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Сопіти неголосно час від часу. На деякий час за столом настає тиша. Чути, як найменший Корніїв посопує на руках у матері (О. Словник української мови у 20 томах