1. Словник української мови в 11 томах

посопіти

ПОСОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. посопля́ть; і ПОСОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. посі́п, сопла́, ло́; док. Сопіти якийсь час.

Пан сотник прокашлявся, зітхнув, потім посопів трішки та й завів гнучким та густим басюрою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посопіти — посопі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посопіти — -плю, -пеш; мн. посоплять і посопти, -пу, -пеш; мин. ч. посіп, -сопла, -сопло; док. Сопіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посопіти — ПОСОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. посопля́ть; і ПОСОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. посі́п, сопла́, ло́; док. Сопіти якийсь час. Пан сотник прокашлявся, зітхнув, потім посопів трішки та й завів гнучким та густим басюрою (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах