посох

ПО́СОХ, а, ч. Те саме, що патери́ця.

Забряжчали об камінь посохи — бояри й воєводи ..поспішали до широких дверей княжого терему (Скл., Святослав, 1959, 29);

Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Нех., Дніпр. край, 1939, 71);

Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Сильвестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Коч., П’єси, 1951, 11);

*У порівн. Патлатюк, одягнутий у синю чумарку, підстрижений «у кружок», у смушевій шапці, ступав сановито, ставлячи перед собою високу палицю, як біблейський посох (Панч, І, 1956, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посох — по́сох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. посох — Те саме, що жезло Словник церковно-обрядової термінології
  3. посох — див. палиця Словник синонімів Вусика
  4. посох — -а, ч. Те саме, що патериця; ґирлиґа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посох — Патериця, палиця, келеп, див. жезл, кадуцей, палка Словник чужослів Павло Штепа
  6. посох — ПО́СОХ, а, ч. Те саме, що патери́ця. Забряжчали об камінь посохи – бояри й воєводи .. поспішали до широких дверей княжого терему (С. Скляренко); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (І. Словник української мови у 20 томах
  7. посох — ПА́ЛИЦЯ (опора при ходінні), ЦІПО́К, ПА́ЛКА, КИЙ, КИЙО́К, ПАТЕРИ́ЦЯ, ПО́СОХ (довга, перев. як ознака статечності); ТРОСТИ́НА (тонка, спеціально оброблена); КОВІ́НЬКА, КО́СТУР, КАРЛЮ́ЧКА, КЛЮ́КА діал. Словник синонімів української мови