посох
ПО́СОХ, а, ч. Те саме, що патери́ця.
Забряжчали об камінь посохи — бояри й воєводи ..поспішали до широких дверей княжого терему (Скл., Святослав, 1959, 29);
Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Нех., Дніпр. край, 1939, 71);
Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Сильвестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Коч., П’єси, 1951, 11);
*У порівн. Патлатюк, одягнутий у синю чумарку, підстрижений «у кружок», у смушевій шапці, ступав сановито, ставлячи перед собою високу палицю, як біблейський посох (Панч, І, 1956, 256).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посох — по́сох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- посох — Те саме, що жезло Словник церковно-обрядової термінології
- посох — див. палиця Словник синонімів Вусика
- посох — -а, ч. Те саме, що патериця; ґирлиґа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посох — Патериця, палиця, келеп, див. жезл, кадуцей, палка Словник чужослів Павло Штепа
- посох — ПО́СОХ, а, ч. Те саме, що патери́ця. Забряжчали об камінь посохи – бояри й воєводи .. поспішали до широких дверей княжого терему (С. Скляренко); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (І. Словник української мови у 20 томах
- посох — ПА́ЛИЦЯ (опора при ходінні), ЦІПО́К, ПА́ЛКА, КИЙ, КИЙО́К, ПАТЕРИ́ЦЯ, ПО́СОХ (довга, перев. як ознака статечності); ТРОСТИ́НА (тонка, спеціально оброблена); КОВІ́НЬКА, КО́СТУР, КАРЛЮ́ЧКА, КЛЮ́КА діал. Словник синонімів української мови