1. Словник української мови в 11 томах

поспоритися

ПОСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що поспо́рити.

Як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Мирний, IV, 1955, 54);

Поспорилися, полаялися, і воно б так собі й минулося, — та не поспішилася Горпина сорочку з невістки зразу ж після церкви стягти, а за день Степанида встигла всю красу, яка тільки була в свекрухи, зносити (Л. Янов., І, 1959, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспоритися — поспо́ритися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поспоритися — -рюся, -ришся, док., розм. Те саме, що поспорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспоритися — ПОСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що поспо́рити. Як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Панас Мирний); Поспорилися, полаялися, і воно б так собі й минулося... Словник української мови у 20 томах
  4. поспоритися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови