1. Словник української мови в 11 томах

поспішливо

ПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до поспі́шливий 2.

Він поспішливо вбіг у світлицю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 238);

Він.. тут же поспішливо запевнив, що зараз він все влаштує з вечерею і відпочинком (Цюпа, Назустріч.., 1958, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішливо — поспі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поспішливо — див. швидко Словник синонімів Вусика
  3. поспішливо — Присл. до поспішливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поспішливо — ПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до поспі́шливий 2. Він поспішливо вбіг у світлицю (А. Хижняк); Він .. тут же поспішливо запевнив, що зараз він все влаштує з вечерею і відпочинком (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  5. поспішливо — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови