1. Словник української мови в 11 томах

поспішливість

ПОСПІ́ШЛИВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. поспі́шливий 1.

— Ми [комісія райкому] віддаємо належне вашому патріотичному бажанню. Але якщо ви при цьому виявили просто юнацьку поспішливість, то ще не пізно забрати заяву назад: ось вона (Гончар, Людина.., 1960, 27).

2. Абстр. ім. до поспі́шливий 2.

Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю (Довж., І, 1958, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішливість — поспі́шливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поспішливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. поспішливий 1). 2》 Абстр. ім. до поспішливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспішливість — ПОСПІ́ШЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. поспі́шливий 1. – Ми [комісія райкому] віддаємо належне вашому патріотичному бажанню. Але якщо ви при цьому виявили просто юнацьку поспішливість, то ще не пізно забрати заяву назад: ось вона (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах