1. Словник української мови в 11 томах

поспішний

ПОСПІ́ШНИЙ, а, е.

1. Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий.

Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов’ю, то знов розпукою і щирим жалем (Фр., VI, 1951, 481);

Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх — це розуміли навіть рядові бійці (Ле, Наливайко, 1957, 93);

Незабаром у коридорі залунали чиїсь поспішні кроки (Кол., На фронті.., 1959, 56);

Вона йшла за якоюсь нагальною потребою, йшла звичайною, поспішною, діловою ходою пильно заклопотаної людини (Смолич, День.., 1950, 204).

Поспі́шний по́їзд, зах. — те саме, що Швидки́й по́їзд ( див. по́їзд).

— Ми заплатили в готелі, поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (Фр., IV, 1950, 367).

2. Зроблений надто швидко, без належної підготовки, достатніх підстав і через те неправильний, недостатньо обгрунтований і т. ін.

— Одначе.. ви робите поспішний висновок. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Тют., Вир, 1964, 62);

Практика показує, що нехтування висновками науки, теорії неминуче веде до прийняття поспішних, непродуманих, відірваних від життя рішень, до ігнорування історичного досвіду (Ком. Укр., 10, 1966, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішний — (зроблений нашвидкуруч) поспішливий, квапливий, хапливий, гарячковий, (про рішення) скороспілий. Словник синонімів Полюги
  2. поспішний — поспі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поспішний — Поспі́шний. Швидкий (про вид поїзда, пароплава). До Львова від’їжджають з Чернівців: поспішний потяг о 3 год. 4 мін. по полудни, особові потяги о 6 год. 54 мін. зраня, 6 год. 45 мін. вечером (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. поспішний — Швидкий, поквапливий, поквапний, КВАПЛИВИЙ; (висновок) передчасний, жм. скорохвацький. Словник синонімів Караванського
  5. поспішний — див. швидкий Словник синонімів Вусика
  6. поспішний — -ішна, -ішне. 1》 Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. 2》 Зроблений надто швидко, без належної підготовки, достатніх підстав і через те неправильний, недостатньо обґрунтований і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поспішний — ПОСПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов'ю, то знов розпукою і щирим жалем (І. Словник української мови у 20 томах
  8. поспішний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. поспішний — Поспі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)