1. Словник української мови в 11 томах

посталий

ПОСТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поста́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посталий — поста́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посталий — [посталией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. посталий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до постати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посталий — ПОСТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поста́ти¹. Хай підводиться люд, поминаючи біль за собою, У тверезість, народжену з виру мільйонів нестям, Що спаде на країну, посталу з шаленого бою (В. Коротич). Словник української мови у 20 томах