1. Словник української мови в 11 томах

постелений

ПОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постели́ти.

Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав підошвами по рогожці, постеленій біля порога (Грим. Вибр., 1955, 87);

Сидиш у салоні і пишеш листа і знаєш,. що постіль уже постелена, і підеш спати, коли захочеш (Коцюб., III, 1956, 349);

*Образно. Цілу ніч тривала ця нелегка переправа по хистких сріблястих доріжках, постелених місяцем.. через Дніпро! (Гончар, II, 1959, 287);

// посте́лено, безос. присудк. сл.

[Прісцілла:] Ходи, ходи, татусю, там для тебе давно постелено (Л. Укр., II, 1951, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постелений — посте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постелити. || постелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постелений — ПОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постели́ти. Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав підошвами по рогожці, постеленій біля порога (Я. Гримайло); Сидиш у салоні і пишеш листа і знаєш,. що постіль уже постелена, і підеш спати, коли захочеш (М. Словник української мови у 20 томах