1. Словник української мови в 11 томах

постигати

ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ і ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм.

1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати.

Вітер повіває, жито постигає (Сл. Гр.);

// діал. Ставати готовим для споживання (про страви).

Тут хліб постиг, виймаю, а в другій діжі вистиг, — саджаю, а третя вже напоготові рушає (Барв., Опов.., 1902, 242);

А тим часом у дбайливої господині-паніматки вже й обід постиг (Н.-Лев., І, 1956, 138).

2. перев. док. Те саме, що устига́ти.

Джури молоді ледве постигали за своїм гетьманом (Ле, Україна, 1940, 190);

Вийде [Павлютиха] і йде було не хапаючись, а постигне саме впору (Вовчок, VI, 1956, 221);

— Куди біжиш? Постигнеш… (Коцюб., II, 1955, 34);

// Вчасно робити що-небудь.

Вони [видавці] самі знайдуть перекладача з коректури, аби постигнути помістити [оповідання] в першій книжці (Коцюб., III, 1956, 416);

— Роблять люди, і ти робитимеш.. А в інститути і на другий рік постигнете, — перед вами ціле життя попереду… (Вол., Місячне срібло, 1961, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постигати — постига́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. постигати — -аю, -аєш, недок., постигнути і постигти, -гну, -гнеш, док., розм. 1》 Ставати стиглим. || діал. Ставати готовим для споживання (про страви). 2》 перев. док. Те саме, що устигати. || Вчасно робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постигати — 1. діятися, подіятися здіюватися, здіятися, поздіюватися, коїтися, скоюватися, скоїтися, поскоюватися, укоюватися, укоїтися, повкоюватися, падати, упасти, випадати, випасти, повипадати, нападати, напасти, понападати, спадати, спасти, поспадати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ, ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Б. Грінченка); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви). Словник української мови у 20 томах
  5. постигати — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови