1. Словник української мови в 11 томах

постидатися

ПОСТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОСТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Те саме, що посоро́митися.

Усе у її на думці ота дівка, що не постидилася з копитаном [капітаном] розговорювати [розмовляти] (Кв.-Осн., II, 1956, 433);

[Горпина Корніївна (кидається до Оленки):] Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір’ю, перед людьми, перед богом! Ти б постидалася праведного сонця (Н.-Лев., II, 1956, 528);

Ой, козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй… (Вороний, Вибр., 1959, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постидатися — постида́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. постидатися — -аюся, -аєшся і постидитися, -джуся, -дишся, док., розм. Те саме, що посоромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постидатися — ПОСТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОСТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Те саме, що посоро́митися. Усе у її на думці ота дівка, що не постидилася з копитаном [капітаном] розговорювати [розмовляти] (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. постидатися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. постидатися — Постида́тися, -да́юся, -да́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)