пострілювати
ПОСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок.
1. Стріляти потроху, час від часу.
Десь з протилежного боку, як і раніше, глухо пострілювали кулемети (Гончар, III, 1959, 258);
П’яні прапорщики та корнети.. від повноти почувань пострілювали з пістолетів у електричні лампочки на жирандолях (Смолич, Мир.., 1958, 71).
2. перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли.
З кожним днем все частіше пострілювали на подвір’ї МТЕ мотори відремонтованих тракторів (Збан., Переджнив’я, 1955, 300);
// чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пар і т. ін.).
Гуркотіли трактори, пострілюючи в блакить сизими димками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 206);
З коротенької зіньківки-люлечки летіли іскри, що ними раз у раз пострілював шипучий та тріскучий лубенський тютюнець (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 57).
♦ Пострі́лювати очи́ма (очи́цями):
а) кидати короткі, швидкі погляди на кого-, що-небудь.
Везе ж тобі, Андрію. Тебе й до президії, на тебе й дівчата очицями пострілюють (Баш, На.. дорозі, 1967, 155);
б) раз у раз кокетливо поглядати на когось.
Вона так і пострілює на всіх своїми блискучими, як вишня в росі, очима, не всидить на місці, сміється, красується, знаючи й сама, що вона гарна і що їй сьогодні дозволено красуватись, розпустивши хвилясте волосся по плечах… (Гончар, Тронка, 1963, 140).
Значення в інших словниках
- пострілювати — пострі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пострілювати — див. стріляти Словник синонімів Вусика
- пострілювати — -юю, -юєш, недок. 1》 Стріляти потроху, час від часу. 2》 перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пострілювати — ПОСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. Стріляти потроху, час від часу. Десь з протилежного боку, як і раніше, глухо пострілювали кулемети (О. Гончар); П'яні прапорщики та корнети .. Словник української мови у 20 томах