пострічатися
ПОСТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Зустріти кого-небудь, зустрітися з кимсь.
Не вечерявши.., по селу блукав [Хома], поки з Юдуном пострічався (Кв.-Осн., II, 1956, 235);
Боюсь, щоб з ним і не пострічатись. Бо як згадаю, що він мені не рівня, так і серце струхне (Барв., Опов.., 1902, 385);
Нещодавно у райкомі, літнім вечором ясним, наче близькі і знайомі, пострічалися ми з ним (Уп., Вірші.., 1957, 87);
// Познайомитися, зіткнутися з ким-небудь у житті, в роботі тощо.
І пострічався ж Йосип з цією Параскою! Обійшла його, скрутила зовсім (Мирний, IV, 1955, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пострічатися — постріча́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пострічатися — -аюся, -аєшся, док., з ким, розм. Зустріти кого-небудь, зустрітися з кимсь. || Познайомитися, зіткнутися з ким-небудь у житті, в роботі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пострічатися — ПОСТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Зустріти кого-небудь, зустрітися з кимсь. Не вечерявши.., по селу блукав [Хома], поки з Юдуном пострічався (Г. Квітка-Основ'яненко); Боюсь, щоб з ним і не пострічатись. Словник української мови у 20 томах
- пострічатися — Постріча́тися, -чаюся, -єшся гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються. Ном. № 521. Словник української мови Грінченка