1. Словник української мови в 11 томах

пострічати

ПОСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що зустрі́ти.

Веселий, говорливий [Денис], жартує з усіма, кого постріча [пострічає] (Кв-Осн., II, 1956, 417).

Го́споди постріча́й!, заст. — уживається як побажання добра, щастя і т. ін.

Пострічай тебе господи, моя крихотко [крихітко]! (Барв., Опов.., 1902, 280);

Зінька узяла в свою кремезну руку невеличку сухорляву білу руку отця Гарасима, поцілувала й розпрощалась. — Ну, боже тебе благослови! Господи пострічай! Дай боже час добрий! — сказав на прощанні отець Гарасим (Н.-Лев., VI, 1966, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пострічати — постріча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пострічати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що зустріти. Господи, пострічай! — уживається як побажання добра, щастя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пострічати — ПОСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, діал. ПОСТРІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., кого, що, розм. Те саме, що зустрі́ти. Веселий, говорливий [Денис], жартує з усіма, кого постріча [пострічає] (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. пострічати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. пострічати — Постріча́ти, -ча́ю, -ча́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пострічати — Постріча́ти, -ча́ю, -єш гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280. Словник української мови Грінченка