постування

ПО́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. по́стувати.

Петрусь удавсь до другої сестри. — А ти, Масю, неодмінно начхай на те постування.. Ти й так мерзенна на пику, а од постування геть зневірнієш [схуднеш] (Крим., Вибр., 1965, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постування — по́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. постування — -я, с. Дія за знач. постувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постування — ПО́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. по́стувати. Петрусь удавсь до другої сестри. – А ти, Масю, неодмінно начхай на те постування .. Ти й так мерзенна на пику, а од постування геть зневірнієш [схуднеш] (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  4. постування — По́стування, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. постування — Постування, -ня с. Пощеніе. Словник української мови Грінченка