постування
ПО́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. по́стувати.
Петрусь удавсь до другої сестри. — А ти, Масю, неодмінно начхай на те постування.. Ти й так мерзенна на пику, а од постування геть зневірнієш [схуднеш] (Крим., Вибр., 1965, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постування — по́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- постування — -я, с. Дія за знач. постувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постування — ПО́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. по́стувати. Петрусь удавсь до другої сестри. – А ти, Масю, неодмінно начхай на те постування .. Ти й так мерзенна на пику, а од постування геть зневірнієш [схуднеш] (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- постування — По́стування, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- постування — Постування, -ня с. Пощеніе. Словник української мови Грінченка