1. Словник української мови в 11 томах

постілка

ПОСТІ́ЛКА, и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу.

Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (Наука.., 6, 1970, 45);

Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (Рад. Укр., 1.IV 1959, 2);

Над Коржовою хатою дим трохи світліший, але теж густий: Юрко ще з весни наносив постілкою соснових шпильок (Мушк., Чорний хліб, 1960, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постілка — по́стілка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири по́стілки Орфографічний словник української мови
  2. постілка — -и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постілка — ПОСТІ́ЛКА, и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. постілка — ДОРІ́ЖКА (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), ПО́СТІ́ЛКА, ХІДНИ́К, ПОЛОВИ́К розм. Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (І. Словник синонімів української мови