постілка
ДОРІ́ЖКА (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), ПО́СТІ́ЛКА, ХІДНИ́К, ПОЛОВИ́К розм. Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (І. Ле); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (з газети); В усіх кімнатах підлоги були фарбовані, чисті, на них лежали нові хідники (В. Гжицький); Ніде ні порошинки, біля порога новенький половик (О. Донченко).
ПІ́ДСТИ́ЛКА (ПІ́ДСТІЛКА) (те, що стелють на чомусь), ПІ́ЛКА, ПОСТІЛКА. Кімната з похилим дахом майже порожня — столик, стілець, у кутку.. одяг, а під ним на якійсь темній підстилці — дівчинка (Ю. Мартич); Він простягнувся на солом'яній підстілці і, вмостивши голову між руками, удав, що засинає (Н. Рибак); Софія розстелила полотняну пілку і зручніше умостилася на землі (М. Стельмах); Юрко ще з весни наносив постілкою соснових шпильок (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- постілка — по́стілка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири по́стілки Орфографічний словник української мови
- постілка — -и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постілка — ПОСТІ́ЛКА, и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- постілка — ПОСТІ́ЛКА, и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (Наука.., 6, 1970, 45); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (Рад. Словник української мови в 11 томах