1. Словник української мови в 11 томах

посівальник

ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник.

Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері М. Лисенка «Зима й Весна»] можуть брати участь і діти, зображаючи хор щедрівників, посівальників.. і т. ін. (Укр. клас. опера, 1957, 228);

І в місті, і в колгоспному селі зайдуть посівальники в хату до родичів, до сусідів, до знайомих та зовсім незнайомих і обсіють господарів зерном з побажанням (Хлібороб Укр., 12, 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посівальник — (той, що вітає з Новим роком) посипальник, засівальник. Словник синонімів Полюги
  2. посівальник — посіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. посівальник — -а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посівальник — ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері... Словник української мови у 20 томах
  5. посівальник — ПОСИПА́ЛЬНИК етн., ПОСІВА́ЛЬНИК, ЗАСІВА́ЛЬНИК. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); А ось і перший день Нового року. Словник синонімів української мови
  6. посівальник — Посіва́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. посівальник — Посівальник, -ка м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65. Словник української мови Грінченка