посівальник

Значення в інших словниках

1. посівальник — посіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. посівальник — -а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посівальник — ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері... Словник української мови у 20 томах
4. посівальник — ПОСИПА́ЛЬНИК етн., ПОСІВА́ЛЬНИК, ЗАСІВА́ЛЬНИК. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); А ось і перший день Нового року. Словник синонімів української мови
5. посівальник — Посіва́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. посівальник — ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері... Словник української мови в 11 томах
7. посівальник — Посівальник, -ка м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65. Словник української мови Грінченка