посіятися

ПОСІ́ЯТИСЯ, і́ється, док.

1. Упасти, потрапити в оброблену землю (про зерно, насіння).

— Чи ж так добрі господині роблять? Самі встають, а сіяча не будять: хай поспить собі, а просо само посіється (Стельмах, II, 1962, 332);

// безос. Здійснитися (про посів).

Де голова [колгоспу] добрий, так і посіється і вироститься (Хлібороб Укр., 2, 1964, 16).

2. чим. Засіятися яким-небудь зерном, насінням (про ділянку землі).

*Образно. Розвернися ж на всі боки, Ниво-десятино! Та посійся не словами, А розумом, ниво! (Шевч., II, 1963, 402).

3. перен., розм. Бути розкиданими у великій кількості на поверхні чого-небудь.

Краю мій! родино моя! Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків, багато розлилося сліз та горя, посіялося кісток та крові; та не знехаяло це твоєї пишної краси, твого безмірного достатку (Мирний, IV, 1955, 315);

// Розсипатися по якійсь поверхні (про волосся).

Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось по шиї (Барв., Опов.., 1902, 115).

4. перен. З’явитися, вирости на шкірі (про вуса, бороду).

Вже в Іванка посіялись вуса;

// безос.

— Северинов, розкажи, що діється у вашій спальні, — звернувся до Андрія голова ради, дев’ятикласник, в якого вже посіялось чорним мохом під носом (Збан., Курил. о-ви, 1963, 169).

5. перен. Почати йти, сіятися (про дрібний дощ, сніг).

Сніг перестав, посіявся дрібний імлистий дощ (Вас., II, 1959, 40);

Незабаром уже й сніг посіється (Коп., Петрогр. хлопчик, 1950, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посіятися — посі́ятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посіятися — -іється, док. 1》 Упасти, потрапити в оброблену землю (про зерно, насіння). || безос. Здійснитися (про посів). 2》 чим. Засіятися яким-небудь зерном, насінням (про ділянку землі). 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посіятися — ПОСІ́ЯТИСЯ, і́ється, док. 1. Упасти, потрапити в оброблену землю (про зерно, насіння). – Чи ж так добрі господині роблять? Самі встають, а сіяча не будять: хай поспить собі, а просо само посіється (М. Стельмах); // безос. Здійснитися (про посів). Словник української мови у 20 томах
  4. посіятися — Посіятися, -сіюся, -єшся гл. 1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом. Шевч. 652. 2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось. Г. Барв. 115. Словник української мови Грінченка