потаврувати
ПОТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх або багатьох.
— Я, — сказав, ніби виправдуючись, Андрусь, — плутаю їх, одного Микиту й примічаю. Треба буде потаврувати їх, чи що (Кол., Терен.., 1959, 372);
*Образно. Голова цього досить ще молодого чоловіка була наполовину сива, аж біла! Неначе капризна природа з народження так потаврувала людину ознакою неминучої трагедії віку — старості (Ле, В снопі.., 1960, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потаврувати — потаврува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потаврувати — -ую, -уєш, док., перех. Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потаврувати — ПОТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко що. Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх або багатьох. – Я, – сказав, ніби виправдуючись, Андрусь, – плутаю їх, одного Микиту й примічаю. Треба буде потаврувати їх, чи що (П. Словник української мови у 20 томах