потереб’я

ПО́ТЕРЕБ’Я, я, с., збірн., діал. Покидьки, непотріб.

*Образно. Раз у раз напливаючі хвилі всякого суспільного по́тереб’я зробили неможливим ніякий лад в громаді (Фр., II, 1950, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me