потереб’я
ПО́ТЕРЕБ’Я, я, с., збірн., діал. Покидьки, непотріб.
*Образно. Раз у раз напливаючі хвилі всякого суспільного по́тереб’я зробили неможливим ніякий лад в громаді (Фр., II, 1950, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me