потеревенити

ПОТЕРЕВЕ́НИТИ, ню, ниш, док., розм. Теревенити якийсь час.

Добре ми з ним потеревенили (Сл. Гр.);

Хотілося Дикунові ще трохи посидіти, потеревенити, але після ціпа нило все тіло, і він, попрощавшись з дівчатами, потягнув на відпочинок (Добр., Очак. розмир, 1965, 194);

Усі засміялися, навіть батько. Він досі не брав участі в цій розмові, але був не проти, щоб діти потеревенили (Минко, Ясні зорі, 1951, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потеревенити — потереве́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потеревенити — -ню, -ниш, док., розм. Теревенити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потеревенити — ПОТЕРЕВЕ́НИТИ, ню, ниш, док., розм. Теревенити якийсь час. Добре ми з ним потеревенили (Сл. Б. Грінченка); Хотілося Дикунові ще трохи посидіти, потеревенити, але після ціпа нило все тіло, і він, попрощавшись з дівчатами, потягнув на відпочинок (С. Словник української мови у 20 томах
  4. потеревенити — Потереве́нити, -ню, -ниш гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61. Словник української мови Грінченка