1. Словник української мови в 11 томах

потетеріти

ПОТЕТЕРІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо; отетеріти (про всіх або багатьох).

Кинулись [дворові] у нову хату — аж Федір висить безпечно собі на трямку в сінях… Одрадяни, почувши про те, наче потетеріли… (Мирний, IV, 1955, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потетеріти — потетері́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потетеріти — -іємо, -ієте, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо; отетеріти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потетеріти — ПОТЕТЕРІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо; отетеріти (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах