потинькувати

ПОТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до тинькува́ти.

Ганна потинькувала глиною, потім крейдою побілила стіни (Скл., Хазяїни, 1948, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потинькувати — потинькува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потинькувати — -ую, -уєш, перех. Док. до тинькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потинькувати — ПОТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до тинькува́ти. Ганна потинькувала глиною, потім крейдою побілила стіни (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  4. потинькувати — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий .. Словник синонімів української мови