1. Словник української мови в 11 томах

потовпитися

ПОТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. пото́впляться; док., розм.

1. Натовпом (або разом з натовпом) піти, рушити кудись.

Староста.. подався на двір. За ним ішли десятники та соцький. За десятниками потовпились на подвір’я й люди (Коцюб., І, 1955, 74);

Жіноцтво жваво потовпилося з кухні Брилів на ганок (Смолич, Мир.., 1958, 52);

// Пройти, протиснутися куди-небудь натовпом.

І рушили [хлопці] гуртом, аж у двері не потовпляться (Свидн., Люборацькі, 1955, 200);

// перен. Проникнути куди-небудь, у якесь середовище, досягти певного становища.

— А хоч у конторі служити? — Хоч би й хотів, то не потовпишся, — понуро одказав Василь (Мирний, IV, 1955, 132).

2. Уміститися де-небудь, у чомусь, у щось.

— Гм! — каже Кирило Тур, озирнувши його [Череваня] тушу. — Не багато таких потовпилось би в курені! (П. Куліш, Вибр., 1969, 90);

Полум’я не потовпилось в комин і шугнуло з комина просто в одчинені двері (Н.-Лев., IV, 1956, 206);

— Пани їдуть на південь, до Румунії… — Армія втікає… — На великому шляху Львів — Ужгород не потовпляться (Чорн., Визвол. земля, 1950, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потовпитися — пото́впитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потовпитися — -плюся, -пишся; мн. потовпляться; док., розм. 1》 Натовпом (або разом із натовпом) піти, рушити кудись. || Пройти, протиснутися куди-небудь натовпом. || перен. Проникнути куди-небудь, у якесь середовище, досягти певного становища. 2》 Уміститися де-небудь, у чомусь, у щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потовпитися — ПОТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. пото́впляться; док., розм. 1. Натовпом (або разом з натовпом) піти, рушити кудись. Староста .. подався на двір. За ним ішли десятники та соцький. За десятниками потовпились на подвір'я й люди (М. Словник української мови у 20 томах
  4. потовпитися — не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл. Дуже товстий. Часом така юрма їх (гостей) ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема!.. Фразеологічний словник української мови
  5. потовпитися — ПРОБИРА́ТИСЯ (іти, їхати, проходити кудись з труднощами, долаючи перешкоди тощо), ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ підсил., ПРОСО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. потовпитися — Потовпитися, -плюся, -пишся гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40). Словник української мови Грінченка